1) о вживається після ж, ч, ш, щ та й, якщо наступний приголосний твердий і перед складом з голосним а, о, у та и, що походить з давнього ы: жона, чотири, шостий, чоботи, знайомий
2) е вживається перед м’яким приголосним та перед наступним складом з е, и, що розвинулися з давнього і: честь, пшениця, щеміти, поженімо.
Винятки
О вживається:
1) іменники ж.р ІІІ відміни з суфіксом –ост(і) у Р.в.: більшість – більшості, безкраїсть – безкрайості
2) у Д.в. та М.в. окремих іменників: бджола – бджолі, щока – щоці
3) в закінченнях Р.в. та О.в. прикметників та займенників: вищої, нашої, безкрайої
Е вживається:
1) в окремих формах дієслів: пишемо, шептати
2) у прикметниках з наголошеним суфіксом –ев(ий): грушевий, рожевий, дешевий
3) в суфіксах на -ен(ко), -еч(ок), -езн: Шевченко, мішечок, ложечка, величезний
4) у словах іншомовного походження: чемпіон, жезл, джем
