Характеристика образу Гонти у поемі ''Гайдамаки''
Іван Гонта – це історична особа, який є проводирем повстанського руху гайдамаків. Найяскравіше і найповніше образ Гонти розкрито в розділі «Гонта в Умані», де він спершу з Максимом заохочує гайдамаків: «Добре, діти. Отак їх, проклятих!», а потім до нього приносять його синів-католиків. З цього часу відбувається боротьба Гонти-месника і Гонти-батька. Але все ж-таки народні інтереси беруть гору і він уникаючи всенародного осуду, посилаючись на присягу, вбиває єдиних рідних дітей. Після цього Гонта хоче помститися за своїх дітей: «Крові мені, крові! Шляхетської крові, бо хочеться пить, хочеться дивитись, як вона червоніє, хочеться напиться…» Після цього над ним перемагають батьківські обов’язки : він іде і знаходить тіла дітей і ховає їх : “Гонта мов не чує, синам хату серед степу глибоку будує. Та й збудував. Бере синів, кладе в темну хату…» За козацьким звичаєм накриває їхні очі червоною китайкою. Гонта картає себе за цей вчинок і просить пробачення у синів: «Та благайте, просіть Бога, нехай на сім світі мене за вас покарає, за гріх великий. Просіть, сини! Я прощаю, що ви католики.» Помирає Гонта на чужій землі без похорону і ніхто навіть за ним не зронив сльози. Це, мабуть, було першою карою Бога за вбивство рідних дітей.
