середу, 30 жовтня 2013 р.

Українська література підготовка до ЗНО

Авторські твори з української мови та літератури :http://www.uatvory.ru/


УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Пісні про боротьбу з турецько-татарськими нападниками Важливу тематичну групу складають найстаріші історичні пісні про жахливі, спустошливі турецько-татарські напади на наш край, про полонення мирного населення і відправлення його на невільницькі ринки. Ці пісні найчастіше побудовані як розповідь очевидця про ті чи інші злочини турецько-татарських грабіжників. Нерідко розповідь переривається зойком скривджених у формі монологу чи діалогу. Такі пісні відбили в собі дух і колорит епохи, сповненої трагічних подій. У цих піснях нерідко перегукується трагічне з героїчним. У піснях змальовано жахливі картини ворожих нападів: пожежі, грабунки, знищення старих немічних людей та полонення молодих. Типовою для цього погляду є пісня «За річкою вогні горять». Своє особисте горе оповідач подає на тлі народного горя: За річкою вогні горять, Там татари полон ділять. Село наше запалили І багатство розграбили, Стару неньку зарубали, А миленьку в полон взяли. А в долині бубни гудуть, Бо на заріз людей ведуть: Коло шиї аркан в'ється, І по ногах ланцюг б'ється. Можливо, що цю пісню було створено на основі конкретної події, змалювання якої згодом набуло узагальнюючого характеру, бо розбійні напади були типовими для XV-XVI століть. Характерна картина спустошення українських земель турецько-татарськими ордами зображена в пісні «Зажурилась Україна, бо нічим прожити»: Зажурилась Україна, Бо нічим прожити, Витоптала орда кіньми Маленькії дітки, Котрі молодії — У полон забрато. Як зайняли, то й погнали До пана, до хана. Але пісня не обривається на сумній картині. її мінорний тон змінюється закликом до запеклої боротьби: Бери шаблю гостру, довгу Та йди воювати! Ой ти станеш на воротях, А я в закоулку, Дамо тому стиха лиха Та вражому турку!

Залишайте відгук: