Написання слів іншомовного походження

Складності у написанні слів іншомовного походження виникають при написанні деяких голосних, вживанні апострофа та м’якого знаку, подвоєнні приголосних.

Написання голосного и в словах іншомовного походження:

1) після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш та р перед іншими приголосними крім й: дизель, ширма, риф, режим, стимул;

2) у географічних назвах на –ида, -ика:   Антарктида, Мексика;

3) у географічних назвах після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним крім й: Алжир, Вашингтон, Чикаго, Лейпциг;

4) у географічних назвах після р перед приголосним крім р: Рим, Мадрид, Крит, Мавританія;

5) у деяких географічних назвах згідно з традиційною вимовою: Единбург, Єгипет, Палестина, Пакистан, Сирія, Сардинія, Ватикан;

6) у ряді давно засвоєних слів після б, п, ф, м, ф, к, г, х, л, н: імбир, кит, лимон, лиман, кипарис.

Написання голосного і у словах іншомовного походження:

1) на початку слів: ідея, інженер, Індія;

2) на кінці незмінюваних слів: журі, таксі, колібрі;

3) після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед приголосним: бізнес, піраміда, гіпопотам, вікінг;

4) після приголосного перед голосним та й: клієнт, тріумф, аксіома, професійний;

5) у ряді власних назв: Греція, Австралія, Міссурі;

6) після голосного після префіксів та у складних словах: поінформувати, староіндійський.

Написання ї у словах іншомовного походження:  після голосного: мозаїка, Енеїда, наївний, Ізмаїл.

Написання у в словах іншомовного походження: у словах, запозичених з французької мови: парфуми, журі, парашут, брошура. Виключення – вестибюль.

Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження:

1) у власних назвах та їхніх похідних: Діккенс, Руссо, Марокко, міссурійський;

2) при збігові однакових приголосних у префіксі та корені слів, які в українській мові вживаються і без префікса: імміграція, сюрреалізм, контрреволюція;

3) у деяких загальних назвах: манна, брутто, нетто, ванна, вілла, аннали, тонна, мірра.