Давньогрецький поет Тіртей мав величезну популярність у Стародавній Греції. Майже повсюдно звучали його елегії. Мужні спартанські воїни виконували пісні Тіртея і навіть влаштовували співочі змагання. У добу героїчних походів він створив низку творів, які запалювали воїнів, кликали в бій, а деякі відігравали вирішальну роль у здобутті перемоги.
У своїх маршових піснях — ембатеріях — Тіртей створив образ ідеального воїна, для якого загинути на полі бою заради вітчизни — найвище щастя. Тіртей навіть ідеалізує сцену смерті хороброго воїна:
Добре вмирати тому, хто боронячи рідну країну,
Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах.
(Переклад Г. Кочура)
Далі поет зазначає, що немає нічого гіршого, ніж під тиском ворога покидати своє місто, родючі поля і йти світом жебракувати. Такого втікача гнатимуть скрізь злидні і сором, навіть власна родина засуджуватиме. Тож краще померти гідно в бою, щоб не осоромити свій рід і вкрити себе безчестям:
Лихо і злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача.
Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє.
Горе й зневага за ним підуть усюди слідом.
Ідея переваги чесної смерті воїна в бою над безслав'ям боягуза стає провідною у багатьох елегіях Тіртея. Своїми творами він виховував передусім юнаків; надихав їх любити вітчизну, бути хоробрим, не боятися смерті і навіть відчувати до неї презирство:
О юнаки, у рядах тримайтесь разом серед бою,
Не утікайте ніхто, страхом душі не скверніть.
Духом могутнім і мужнім ви груди свої загартуйте,
Хай життєлюбних між вас зовсім не буде в бою.
Таким було у Стародавній-Греції, зокрема у Спарті, виховання справжніх воїнів. Можливо, саме це презирство і зневага до смерті, відсутність почуття життєлюбства в бою і допомагали воїнам здобувати перемоги, якими захоплюється світ.
Кілька елегій Тіртея об'єднано назвою "Поради". У них озвучено настанови для молоді, як і в поезії Гесіода. Але якщо Гесіод наставляв Перса і розповідав про мирну працю селянина, то Тіртей вчить мистецтва бою. Прикладом для настанов Тіртей обирає славу живих і мертвих героїв, їх непохитність у бою. Для Тіртея залишити пам'ять по собі в історії і в серцях людей можна, лише прославившись на полі бою. Інших способів прославитися у спартанців не існувало. Стояти на смерть у "битві кривавій" для Тіртея:
Це лише доблесть і цей лише подвиг для кожного мужа
Краще й прекрасніше всіх!..
(Переклад Н. Пащенко)
Тіртей був не лише поетом, а й державним діячем. Елегії, які не порушували воєнної теми, все одно мали політичні мотиви і стосувалися різних проблем спартанської дійсності, зокрема стверджували справедливість установлених у Спарті законів. Однак і в першому, і в другому випадку елегії Тіртея відтворюють реалії далекої історичної доби, за якої найпопулярнішими були саме такі мотиви.
У своїх маршових піснях — ембатеріях — Тіртей створив образ ідеального воїна, для якого загинути на полі бою заради вітчизни — найвище щастя. Тіртей навіть ідеалізує сцену смерті хороброго воїна:
Добре вмирати тому, хто боронячи рідну країну,
Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах.
(Переклад Г. Кочура)
Далі поет зазначає, що немає нічого гіршого, ніж під тиском ворога покидати своє місто, родючі поля і йти світом жебракувати. Такого втікача гнатимуть скрізь злидні і сором, навіть власна родина засуджуватиме. Тож краще померти гідно в бою, щоб не осоромити свій рід і вкрити себе безчестям:
Лихо і злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача.
Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє.
Горе й зневага за ним підуть усюди слідом.
Ідея переваги чесної смерті воїна в бою над безслав'ям боягуза стає провідною у багатьох елегіях Тіртея. Своїми творами він виховував передусім юнаків; надихав їх любити вітчизну, бути хоробрим, не боятися смерті і навіть відчувати до неї презирство:
О юнаки, у рядах тримайтесь разом серед бою,
Не утікайте ніхто, страхом душі не скверніть.
Духом могутнім і мужнім ви груди свої загартуйте,
Хай життєлюбних між вас зовсім не буде в бою.
Таким було у Стародавній-Греції, зокрема у Спарті, виховання справжніх воїнів. Можливо, саме це презирство і зневага до смерті, відсутність почуття життєлюбства в бою і допомагали воїнам здобувати перемоги, якими захоплюється світ.
Кілька елегій Тіртея об'єднано назвою "Поради". У них озвучено настанови для молоді, як і в поезії Гесіода. Але якщо Гесіод наставляв Перса і розповідав про мирну працю селянина, то Тіртей вчить мистецтва бою. Прикладом для настанов Тіртей обирає славу живих і мертвих героїв, їх непохитність у бою. Для Тіртея залишити пам'ять по собі в історії і в серцях людей можна, лише прославившись на полі бою. Інших способів прославитися у спартанців не існувало. Стояти на смерть у "битві кривавій" для Тіртея:
Це лише доблесть і цей лише подвиг для кожного мужа
Краще й прекрасніше всіх!..
(Переклад Н. Пащенко)
Тіртей був не лише поетом, а й державним діячем. Елегії, які не порушували воєнної теми, все одно мали політичні мотиви і стосувалися різних проблем спартанської дійсності, зокрема стверджували справедливість установлених у Спарті законів. Однак і в першому, і в другому випадку елегії Тіртея відтворюють реалії далекої історичної доби, за якої найпопулярнішими були саме такі мотиви.
