Голосні звуки утворюються за допомогою голосу: голосові зв’язки дрижать, а струмінь видихуваного повітря не зустрічає перешкод і не утворює шумів. В українській мові шість голосних звуків: [а], [о], [у], [е], [и], [і].
Залежно від того, в якій частині ротової порожнини утворюється звук, їх поділяють на звуки переднього [е], [и], [і], заднього [а], [о], [у] та середнього ряду. Звуків середнього ряду в українській мові немає.
Залежно від ступеня підняття спинки язика до піднебіння розрізняють звуки високого [у], [і], середньо-високого [и], середнього [е], [о] та низького підняття [а].
Вимова голосних звуків української мови
Звуки [і], [а], [у] в мовленні завжди звучать як звуки мовлення [і], [а], [у], напр., лісу, вудка, дадуть.
Звуки [е] та [и] в наголошеному складі звучать як звуки мовлення [е] та [и], напр., риба, день. У ненаголошеному складі вони звучать як [еᵘ - е наближене до и], [иᵉ - и наближене до е]. Наприклад, виᵉшневиᵉй, веᵘсна, стеᵘповий.
Звук [о] звучить виразно в усіх випадках, крім позиції в ненаголошеному складі перед складом з наголошеними [у] чи [і]. У такому разі він звучить як о наближене до у [оᵞ], наприклад, зоᵞзуля, поᵞріг.
