суботу, 3 травня 2014 р.

Твір на тему -"Наші справи говорять за нас"

"Справи говорять за нас" Не даремно, мабуть, сказано: по справах видно людину. Адже наші вчинки є віддзеркаленням душі, прагнень, думок, нашого ставлення до ближнього. Власне, якщо зроблене кимось ми оцінюємо, як добро, то це і є нас-лідком реалізації високих якостей особистості, здатної до доброчинності. Сказане повною мірою стосується людини, яку я дуже добре знаю. Як подвижника улюбленої справи, покликанням якого є плекання лісу для шепетівської громади, як захисника зеленого багатства краю від роздерибанювання — поширеного нині явища в країні. Як депутата ра-йонної ради, однопартійця й однодумця, патріота своєї землі, який принципово відстоює свої погляди й інтереси виборців. Врешті, як чуйну, доброзичливу, порядну людину, яка обрала доброчинність своїм життєвим кредом. Мову веду про директора Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства Петра Петровича Трофімчука. Можна було б багато говорити про його співпрацю з сільськими громадами у справі забезпечення їх мешканців, пільгових категорій населення паливом, про розміри благодійної допомоги одиноким, ветеранам, пристарілим, соціальним закладам. Однак, насамперед, хотілося б сказати про своє. 
Як вчитель, керівник Коськівського навчального закладу, я хочу відзначити вагому підтримку директора лісокомунального підприємства освітньої галузі району. Це радше партнерство, яке нерозривно пов’язалось із навчально-виховним процесом у школах і слугує не лише покращенню матеріально-технічої бази останніх, а й формуванню у дітей навичок та світоглядних установок, орієнтованих на плекання довкілля, бережливого ставлення до природних багатств свого краю. Навчальні заклади Коськова та Ленковець співпрацюють з лісокомунальниками уже 4-5 років. А найтриваліша ця добра традиція у Городнявського навчально-виховного комплексу, яка триває уже чи не десяток років. При школах, завдяки лісівникам, діють гуртки екологічного напрямку. Діти бачать у них своїх порадників, наставників й опікунів. Сам Петро Петрович Трофімчук є почесним педагогом у підшефних школах. Він та людина, яка може зацікавити і дітей, і дорослих природоохоронною справою, спрямувати зусилля на збереження довкілля. Оскільки заняття в гуртках проходять уже цікаво, то й не дивно, що ними охоплена велика кількість дітей, від учнів молодших класів й до школярів старшого віку. Мабуть, не варто наголошувати на виховному, естетичному й гармонізуючому духовний світ підлітка аспектах, які є невід’ємними при плеканні дерев. За ними діти власноруч доглядають, висаджують саджанці під час різнома-нітних акцій з озеленення. От і цієї весни, як і у попередні роки, зроблені дитячими руками шпаківні будуть радо заселені галасливим птаством. Не залишаться без уваги учнів й природоохоронні зони. Звісно, допомагаючи лісівникам, шкільний учнівський колектив отримує кошти на свій заклад. Уже традиційною стала матеріальна допомога 
П. П. Трофімчука школам, як мовиться, при першій же потребі. Він розуміє, яке нелегке життя освітньої галузі у часи економічних негараздів, які зусилля нині потрібні, щоб підтримувати шкільне господарство на належному рівні, щоб у класах було тепло й комфортно, а діти щоб мали всі умови для навчання і розвитку. Отож допомагає, чим може, на ремонт, на облаштування класів, виділяє кошти на поповнення бібліотечного фонду тощо. Уже традиційним у згаданих школах стали спортивні заходи, які відбуваються за ініціативи та підтримки П. П. Трофімчука, спрямовані на популяризацію здорового способу життя. Високої похвали заслуговує й депутатська діяльність П. П. Трофімчука у складі фракції Партії Регіонів, його чесна й безкомпромісна позиція щодо значимих для нашого краю питань і проблем. Отож приємно спостерігати, як дружний колектив районних лісокомунальників достойно веде своє господарське життя. До речі, це підприємство — одне з не бага-тьох, яке працює, як кажуть, для людей, не маючи боргів, виплачуючи своїм пра-цівникам гідну зарплату. если что скоротишь

Залишайте відгук: